ПОЗАКЛАСНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА: НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНІ ЦІННОСТІ У
КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ДУХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ
Пойманова Л.М.,
вчитель української мови та літератури
Кіровської ЗШ І-ІІІ ст..
Ми - частина великого народу, великої
історії, великої землі... Знати свою історію, козацьку славу, звитяжні подвиги
земляків, свої традиції та обряди - обов'язок громадянина України, справжнього
патріота.
Метою національно-патріотичного виховання
є сприяння вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, формування
особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення
створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку,
реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян, а також
сприяння ефективній діяльності центрів патріотичного виховання молоді.
Патріоти своєї держави - це свідомі громадяни. Люди, які
пам’ятають своє коріння й шанують пам'ять предків, громадяни, які готові в будь
- який момент віддати своє життя за Батьківщину.
Одна з
найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в
теоретичному і в практичному планах – це проблема виховання моральних цінностей
засобами слова, адже слово вчителя, як інструмент впливу на душу вихованця,
нічим не замінити.[5,с 58]
Завдання вчителя-словесника виховувати національний характер українця. І в
цьому процесі найбільше допоможе мистецтво слова. Художня література
віддзеркалює ментальність українського народу.[2,с 3]
Позакласні виховні заходи, спрямовані на розвиток
патріотичних почуттів,сприяють кращому засвоєнню знань учнів з історії
української державності й громадянства, культури народу, його традицій,
філософії попередніх поколінь.
В сучасній освітній діяльності нашої
школи широкого напрямку набуває дослідницько-пошукова робота. Основною
метою є допомога учням зрозуміти суспільну користь від участі в
учнівському патріотично спрямованому русі та заходах різного
рівня,забезпечення єдності й наступності поколінь.
Виховуючи патріотів Батьківщини, важливу роль відіграє ознайомлення учнів з
бойовими подвигами, працею людей свого села, району, області і всієї країни. В
позакласній роботі широко
використовую краєзнавчі матеріали.
Національно–патріотичне виховання
здійснюється у формі
лекцій, бесід, розповідей,
екскурсій до музеїв,
походів місцями бойової
слави, пошукової роботи.На даний час учні працюють над
створенням експозиції «Видатні земляки».
У
шкільному музеї учні
дізнаються про минуле і сучасне української Держави, її звичаї, традиції,
символи, шанують пам'ять загиблих у роки Другої Світової війни, вчаться бути
гідними захисниками своєї Батьківщини.
Реалії сьогодення визначили новий
напрям волонтерської роботи –
психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України, допомога
родинам, що були вимушені покинути свої домівки. Мої вихованці взяли активну участь у всеукраїнській акції
«Лист солдату».
Учні беруть активу участь
у декаді української мови та літератури, Днях слов’янської писемності; у заходах, присвячених Міжнародному Дню рідної
мови; літературних вітальнях, присвячених творчості видатних українських письменників, шкільних виставках
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва («Люблю цю землю рідну і
чудову», «Таланти нашої родини», «Мій рідний край»).
Ідеї національно
- патріотичного виховання є домінуючими не лише на уроках
вчителя-словесника, а й у позакласній роботі.
Виходячи з того, що головним
завданням патріотичного виховання є формування світоглядної свідомості школяра,
в позаурочній виховній діяльності використовую наступні методи
роботи:
- вечори народної пісні та танцю,
- свята рідної мови,
- конкурси дитячої творчості,
- свята з використанням українських традицій, обрядів, звичаїв.
Опора на ці
методи сприяє формуванню у вихованців високих громадянських якостей,
патріотичних почуттів, любові до рідної землі, шануванню рідної мови,
дбайливому ставленню до природи, усвідомленню належності до українського
народу, виховує честь, гідність, мужність, відвагу, прагнення пізнавати,
зберігати й передавати у спадок надбання народу.
Позакласні заходи задовольняють запити школярів, що цікавляться
певним колом питань. Практикую різні види робіт:
- знайомство дітей з новинками художньої літератури, спогадами про
письменників;
- прослуховування доповідей та проектів-презентацій учнів, цікавих
повідомлень з газет, журналів,
- обговорення творчих спроб дітей;
- ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру
мовлення;
- складання заміток до газет;
Стало традицією щороку вшановувати
пам’ять видатного українського поета-гумориста і сатирика, справжнього
громадянина П.П.Глазового.
Незабутнім у
пам’яті школярів залишиться майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки. Адже
відомо, що в українців лялька-мотанка була своєрідним оберегом. Про
ляльок-мотанок згадували, коли хотіли позбавитись від лиха та від різних
напастей. Зі своїми ляльками дівчата ніколи не розлучалися.
І, звичайно, найпопулярнішим заходом серед школярів є
конкурс читців-декламаторів поезій Т.Г.Шевченка, який традиційно приурочуємо до
дня народження поета. Поезії для конкурсу учасники добирають на свій
смак.
Кожен захід, проведений у школі, проникнутий любов’ю,
повагою, патріотизмом. Позакласна робота сприяє відродженню звичаїв і традицій
українського народу, фактів і цікавинок, що стосувалися історії рідного села,
школи. Разом з учнями збираємо легенди, прикмети, прислів’я, загадки. На
виховних годинах згадуємо давно зниклі будівлі, місця дозвілля батьків, ремесла
і пам’ятні історичні віхи, імена людей.
Завжди особлива увага приділяється прищепленню знань про
народні символи України і їх вшанування. Про них діти читають літературні
твори: вірші, оповідання, легенди, широко практикую тематичні виховні заходи.
Осередком духовності, яка базується
на традиціях українського народу, його історії, побуті, стала народознавча
кімната.
Проводяться народознавчі свята, серед яких: «Тепло отчого
дому», «Обереги нашого дитинства», «Прийшов щедрик щедрувати» .
Щороку
проводяться тижні мови та літератури. Це відбувається двічі на рік:
восени – до Дня української писемності та весною – до Шевченкових днів. На
кожен день тижня планується захід, підказаний його темою. Це виставки
конкурсних робіт на кращий учнівський малюнок, вишивку, письмовий твір на літературну
тему, твори-роздуми, читацькі конференції, конкурс на краще читання поезії,
народознавчі хвилинки, виставка творчих робіт “Перші проби пера”, турнір
знавців української мови та літератури, мовознавчі хвилинки, конкурс
інсценованої казки.
Організовуються
літературно-музичні вечори, присвячені творчості українських письменників. Це –
важливий засіб естетичного, розумового і морального виховання школярів. На
літературних вечорах проводяться конкурси, ігри, вікторини, які доповнюють
програму вечора, урізноманітнюють її.
Отже, виховання
національної самосвідомості на уроках мови і літератури та в позакласній роботі
сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення
особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю.
В наш час виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення.
Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого
народу.
Різноманітні форми позакласної роботи з
патріотичного виховання сприяють чіткому усвідомленню учнів , що вони належать
до своєї держави України, знають традиції свого народу, що вони є патріотами
своєї Батьківщини, що вони національно свідомі громадяни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти: Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.
2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 16.06.2015 № 641
3.Гарнійчук, В. Сутність і структура патріотизму старших підлітків [Текст] / В. Гарнійчук // Управління освітою (Шкіл. світ). – 2009. – № 20. – С. 22-23.
4. Захаренко С., Коваленко, О. Формування громадянина - патріота у педагогічній системі О.А.Захаренка / С. Захаренко, О. Коваленко // Рідна школа. – 2013. – № 6. – С. 36–40.
5. Кіндрат В. К. Формування патріотизму в школярів у концепції В. О. Сухомлинського / В. К. Кіндрат // Педагогіка і психологія. –1998. – № 3. – С. 56–63.
1. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової і повної загальної середньої освіти: Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.
2. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 16.06.2015 № 641
3.Гарнійчук, В. Сутність і структура патріотизму старших підлітків [Текст] / В. Гарнійчук // Управління освітою (Шкіл. світ). – 2009. – № 20. – С. 22-23.
4. Захаренко С., Коваленко, О. Формування громадянина - патріота у педагогічній системі О.А.Захаренка / С. Захаренко, О. Коваленко // Рідна школа. – 2013. – № 6. – С. 36–40.
5. Кіндрат В. К. Формування патріотизму в школярів у концепції В. О. Сухомлинського / В. К. Кіндрат // Педагогіка і психологія. –1998. – № 3. – С. 56–63.





У даній статті чітко прослідковується систематизована і кропітка праця шановної пані Любові з виховання національної свідомості школярів.Різноманітні форми позакласної роботи сприяють естетичному й моральному вихованню,що є актуальним для нашого часу,для сучасної школи.Не менш цікаві світлини є наочним доказом того,що у Кіровській школі виховують справжніх українців-патріотів.
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьЛюбов Миколаївна ще раз підтвердила те, як вдало вона поєднує теорію з практикою. Дійсно, у статті висвітлено питання національно-патріотичного виховання учнівської молоді на уроках української мови і літератури та в позакласній роботі.Спасибі вчителю за досвід, за виховання справжніх українців-патріотів.
ОтветитьУдалить