Братко К.О.

 ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
 ПАТРІОТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ
Братко Катерина,
вчитель української мови
та літератури
Високобайрацького НВК

Метою даної статті є вивчення шляхів удосконалення патріотичного виховання на уроках літератури рідного краю (на прикладі вивчення творчості Володимира Винниченка) та впровадження їх у сучасних аспектах середньої та старшої школи.


Усебічно розвинена особистість має чітко сформовану вісь координат у питанні самоідентфікації, національної ідентифікації. Педагогічний процес має плекати у дитині прагнення до знань про свій рідний край, відчуття гордості за нього, формувати і зміцнювати взаємозв’язок з поколіннями та народом і прагнення до розвитку своєї Батьківщини. Це має бути шлях реалізації зусиль дитини, а у майбутньому – складова частина його успіху. Молоде покоління, що є свідомим у питанні національної ідентифікації, намагається вдосконалювати  себе, а це є головною передумовою процвітання держави. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема патріотичного виховання засобами рідного слова.
Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати в учнів громадянсько-активні, соціально значущі якості, які вони зможуть проявити в усіх видах діяльності, і, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. У різні часи та епохи в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни.У тлумачному словнику слово «патріотизм» означає любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Патріотичне виховання розглядається як виховання, змістом якого є любов до Вітчизни, гордість за її минуле й сучасне прагнення захищати інтереси Батьківщини [1, 97].
Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється складною природою даного явища, багатим його змістом і розмаїттям форм прояву.
В.О.Сухомлинський стверджував, що «… патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на загальнолюдських та національних цінностях, серед яких провідними є: любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу, праця на благо свого народу й батьківщини» [4, 256].
Патріотичне виховання стає основою всієї системи навчально-виховної роботи в школі. Виховання дітей свідомими, активними членами суспільства – одне з найскладніших завдань системи освіти, оскільки громадянськість, почуття патріотизму свідчать про найвищий ступінь розвитку особистості.
  Навчити дітей бачити красу рідного слова, багатогранність особистостей письменників Кіровоградщини, оцінити їх внесок у не тільки в українську, а й у світову літературу і культуру допоможуть уроки вивчення літератури рідного краю. Представити постаті письменників рідного краю за чотири години на рік - одна з трудомістких і складних форм роботи вчителя. Це свого роду дослідження, короткий дискурс, завданням якого є досягнути формування цінностей національно-патріотичних компетентностей.
Мету всієї системи виховання Василь Олександрович Сухомлинський вбачав у тому, щоб навчити дітей  жити в світі прекрасного, щоб краса світу творила красу в них самих. «У дошкільному й молодшому шкільному віці, - підкреслює Василь Олександрович, - формуються характер, мислення, мова людини.» [4, 15-16]. Цю красу може показати лише вмілий вчитель, який сам її бачить і відчуває те, чого має навчити дітей.
Постать українського письменника, громадського та політичного діяча, художника Володимира Кириловича Винниченка є дуже цікавим полем для дослідження і виокремлення рис патріотизму. Учнів 6 класу на уроці літератури дуже цікавило питання мови творів Винниченка. Одна учениця запитала: «А чому він так пише, як ми говоримо? Його герої кажуть слово «криша», а не «дах». Прямо, як ми.» Пояснення знайшлося одразу: «Винниченко ж народився у нашому місті. Тому і говорив, як ми». Учні розуміють, що життя, погляди, мова Володимира Кириловича не може бути інакшою, адже це письменник нашого рідного краю. Герої, яких створив Винниченко, грають у ті ж ігри на подвір’ї, що і сучасні діти. Не можна працювати із цією темою не використовуючи біографічні відомості про письменника, про його дитинство. Характер головного героя Федька є дуже прозорим для прочитання деяких рис характеру самого автора, опираючись на ті ж відомості.  Учні мають хоча б оглядово осягнути масштабність діяльності В.К. Винниченка: світову велич його драматичного доробку, його роль у відстоюванні незалежності України, мистецьку значимість його картин. Можливий комплекс знайомств із персоналією Винниченка: екскурсія до краєзнавчого музею у м. Кіровограді, де його постаті присвячено цілий зал, перегляд он-лайн матеріалів, створення власних презентацій, обговорення документів.
Започатковані В.О.Сухомлинським уроки мислення можуть стати методом вивчення людської особистості Винниченка. [4, 25]. Також з цією метою можна звернутися до інноваційних методик навчання, зокрема «філософії для дітей». Цей метод «замкнутого кола» полягає у  формулюванні запитань і пошуку єдино прийнятої відповіді. Для початку обговорення необхідний уривок тексту, який спонукатиме до роздумів. Для прикладу можна скористатися цитатою Володимира Кириловича: «Хто в себе не вірить, тому ніхто другий не повірить.» Ці слова можуть викликати запитання учнів: «Чи можлива віра без віри в себе?», «Що є вірою?», «Чи можна вірити  у мрію?», «Як повірити у себе?», «Як розпізнати людину, яка в себе вірить?», «Чи вірив у себе Винниченко?», «Як довести віру в себе?» та ін. Важливо, дати учням простір для висловлення власної думки. Не можна навязувати вже готові відповіді. Тільки після осягнення дитиною якогось власного рішення про цю фразу реально задавати питання: «Яка людина могла так сказати?», «Чому Володимир Винниченко така вважав?», «Що дало йому підстави так думати?». Висновки про постать цього письменника, про стійкість його особистості учні, безумовно, зроблять. Завдання вчителя – підвести дітей до розуміння того, що патріотизм формується виключно у свідомих людей, які мають певну мету, думають про її досягнення, не підкоряються труднощам.
Система громадянського виховання передбачає цілеспрямоване формування в підростаючого покоління якостей, що відображають особливості психології українців: їхнього характеру, самосвідомості, способу мислення тощо. Отже, перед нами, стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати громадянина – патріота своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу. Сухомлинський вважає школу стає «великою виховуючою силою, якщо педагогічний колектив зберігає духовні цінності – в переконаннях, поглядах, традиціях, звичаях учителів, в особистій неповторності кожного педагога, в живих відносинах між учителями і учнями» [2, 605].
  Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки визначає цільовими групами молодих громадян, «які визначають свої життєві перспективи та потребують насамперед світоглядної опори, що не суперечить їхньому практичному досвіду, але розкриває нові можливості, а також дітей з огляду на актуальність для них прикладів для наслідування, способів поведінки, що дають їм визнання в колективі однолітків і серед дорослих». Рівень сформованості національно-патріотичних  компетентностей, як загальних здатностей, заснованих на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, що придбані завдяки навчанню, демонструє ефективність навчально-виховного процесу в школі в цілому.

Використані джерела:
1.                Білодід І. К., Бурячок А. А. Словник української мови. В 11 томах. – Т. 6. – 1975.
2.                Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу/ В.О.Сухомлинський // Вибрані твори: у 5 т.– К.: Радянська школа. – 1976. – Т.1. –  С.403-637.
3.                Сухомлинський В.О. Природа, праця, світогляд /В.О.Сухомлинський //  Вибрані твори: у 5т. – К.: Радянська школа. – 1977. – Т.5. –  С.551-562.
4.                Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори: у 5т. – К.: Радянська школа. – 1976. – Т.3 – С.7 –279.
5.                Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину/ В.О.Сухомлинський // Вибрані твори: у 5 т. – К.: Радянська школа. – 1976. –  Т.2. – С.149-416.
6.                А. Хуторськой. Деякі аспекти формування національно-патріотичних якостей майбутнього захисника Вітчизни в нових умовах// http://ru.osvita.ua/school/theory/2340/
7.                Цитати В.Винниченка // Вікі-цитати Винниченка

6 комментариев:

  1. Патріотичне виховання - дуже важливий аспект у вихованні молодого покоління.

    ОтветитьУдалить
  2. Катерино Олександрівно, дякую за змістовну статтю. Цілком погоджуюсь з думкою, що громадянське виховання формує спосіб мислення.

    ОтветитьУдалить
  3. Катерино Олександрівно, дякую за прекрасну статтю. Повністю погоджуюся з Вами й додам, що саме патріотичне виховання сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. В наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення.

    ОтветитьУдалить
  4. Дякую за цікаві форми роботи на уроці. Спробую зі своїми учнями.

    ОтветитьУдалить
  5. Безумовно, патріотичне виховання має бути основою педагогічного процесу.Виховання підростаючого покоління - це основа стабільного розвитку країни в майбутньому.Бо тільки глибока прихильність до своєї спадщини спонукатиме наших учнів з повагою ставитись до почутів інших, бути небайдужим до своєї Вітчизни та народу.

    ОтветитьУдалить
  6. Шановні колеги, вельми дякую за теплі слова! Дуже тішиться моя душа, що має стількох однодумців. Разом ми - сила.

    ОтветитьУдалить